Що зміниться в охороні здоров’я з 2020 року?

Керівник НСЗУ анонсував лише деякі зміни на вторинці, хоча уже розроблена конкретна програма медичних гарантій, де вказано які послуги буде оплачувати НСЗУ, скільки вони коштуватимуть тощо. Ця програма вперше буде включена у держбюджет на 2020 рік . Та
оскільки її мають затвердити депутати Верховної Ради, офіційно відкрити всі карти НСЗУ планує у середині жовтня.

Що зміниться для пацієнта?
За словами Олега Петренка, у програму медичних гарантій (гарантований пакет медичних послуг) включені послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної меддопомоги і реабілітації, де чітко визначено, скільки за конкретну послугу НСЗУ заплатить медзакладу, який її надає.

Лікування інсультів, інфарктів, пологи, допомога немовлятам і рання діагностика раку будуть пріоритетними і безкоштовними. Зараз визначено пріорітетні напрями, за якими медичні послуги у стаціонарах українцям буде оплачувати держава: лікування гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, пологи, складна неонатальна допомога та ендоскопія і досліджнення, спрямовані на виявлення онкологічних захворювань на ранній стадії. Таке лікування для пацієнтів буде безкоштовним, точніше,
за них медзакладам заплатить НСЗУ.
За попередніми даними, пологи коштуватимуть 8500 грн, лікування інсульту – 19500 грн, інфаркту – 15800 грн.
«Якщо заклад уклав договір з НСЗУ на надання пріоритетних послуг і отримуватиме оплату за цим договором, у пацієнта не мають права вимагати гроші за це чи пропонувати купити ліки за власні кошти. Якщо таке трипиться, пацієнт може звернутися в контакт- центр НСЗУ за номером 16-77 і поскаржитися. НСЗУ вивчить цей випадок і буде вживати відповідні заходи. Ми маємо право призупинити оплату і навіть розірвати договір», – кажеОлег Петренко.

Лікаря на вторинній ланці також обирає пацієнт. Пацієнт матиме право обрати лікаря, якому довіряє, не лише на первинній ланці допомоги (сімейного лікаря, педіатра чи терапевта), а й на вторинному рівні також.
«Пацієнт отримав скерування від лікаря на планову операцію, скажімо, у нього грижа. Він сам обирає хірурга і медзаклад, в якому хоче прооперуватися. І гроші за операцію НСЗУ заплатить тому медзакладу, якого обере пацієнт», – каже Олег Петренко.
Такий принцип діятиме і при виборі медзакладу, де жінка хоче народжувати. Вона матиме право вибирати і лікаря, і пологовий будинок сама, без прив’язки до місця проживання.  I гроші за пологи НСЗУ заплатить медзакладу, який вона обрала.

Візит до лікаря без скерування пацієнт оплачуватиме з власної кишені.Потрапити на прийом до кардіолога, офтальмолога, невропатолога та інших вузьких спеціалістів, минаючи сімейного лікаря, і отримати консультацію безкоштовно, не вийде. Якщо у
пацієнта є проблеми і сімейний лікар бачить, що сам з нею не справиться, він дає пацієнту скерування до спеціаліста і тоді консультація буде безкоштовною, тобто, за цю медпослугу заплатить НСЗУ.
«Та якщо людина захоче потрапити на консультацію до вузького спеціаліста без скерування, вона може це зробити. Але тоді за надану їй медпослугу заплатить сама», – каже Олег Петренко.

Що зміниться для медичних закладів вторинки?
Зрівняйлівка ліквідовується. Зараз, за словами Олега Петренка, є лікарні, які мають, для прикладу, хірургічні відділення на 30 місць, але в одній роблять 150 операцій, в другій – 50. В одних до хірурга стоїть черга, а в іншій її нема, але фінансуються вони однаково.
У 2020 році механізм фінансування лікарень зміниться. НСЗУ буде платити лікарням за надані послуги. Тож ті лікарні, які оберуть пацієнти (а у них є право вибору), будуть фінансуватися краще. Ті, до кого пацієнти не підуть, відчуватимуть фінансову скруту.
Аналогічно по-новому оплачуватиметься і праця лікаря вторинки. Ті лікарі (хірурги, гінекологи, кардіологи та інші спеціалісти), до яких підуть пацієнти, отримуватимуть більше, ніж ті, до якого на прийом прийшло всього кілька пацієнтів на тиждень.
Фінансування лікарень за новим принципом розпочнеться з квітня 2020 року.Але на фінансування від НСЗУ можуть розраховувати ті медзаклади, які стали комунальними некомерційними підприємствами, мають ліцензію, комп’ютери, підключені до електронної системи охорони здоров’я, необхідне обладнання, персонал. На Львівщині майже 80% медзакладів готові до таких змін. У деяких областях цей відсоток
значно нижчий. Тож в запасі є ще півроку, аби усі медзаклади підготувалися і перейшли на нову оплату праці.

Джерело ZAXID.NET